Проектна діяльність на уроках трудового навчання

1.     Назва інновації.

Проектна діяльність учнів на уроках трудового навчання.

2.     Хто впроваджує.

 Мороко Олександр Михайлович ,

вчитель трудового навчання Марчихинобудської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

3.     Актуальність.

Пріоритетним напрямом діяльності сучасної загальноосвітньої школи є впровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини. До таких технологій належить і метод творчих проектів. Проектна технологія – практичне спрямування особистісно орієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням його особистих інтересів. У свідомості учня суть проектної технології відображається так: « Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати».

4.     Теоретична база досвіду.

         Технологія проектування передбачає учнем або групою учнів якоїсь проблеми, що полягає, з одного боку в використанні різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого – в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості. Метод проектів – система навчання, за якою учні здобувають знання  в процесі планування  і виконання завдань, проектів, що поступово ускладнюються.

Метод проектів на уроках трудового навчання — комплек­сний процес, який формує в шко­лярів загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці, і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енер­гії, інформації, технологіями їх обробки.

Метою проектування є ство­рення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуаль­ний досвід проектної діяльності.

Учні особисто мають вибрати для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б удосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей.

Особливу увагу слід приділя­ти тому, щоб в учнів не згасав ін­терес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Проект є складником про­ектування, що розглядається як створення проекту (прототипу, прообразу), передбачуваного або можливого об'єкта. Проек­тування — це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворювальної, про­фесійно-трудової, комунікатив­ної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Прове­дений аналіз дає змогу сформу­лювати думку про те, що проек­тування як творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й сус­пільну значимість.

Проектування в цілому як со­ціальна категорія, хоч і стоїть в одному ряду з такими поняття­ми, як прогнозування, плануван­ня, конструювання, створення програм (програмування), моде­лювання, на нашу думку, має свої суттєві відмінності, і є найбільш загальним, комплексним, інтег­ративним феноменом.

Проектна технологія дає змо­гу активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити щось нове, усвідоми­ти себе творцем, працюючи з «неслухняними інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» та ін. В учнів виробляється і за­кріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних, еко­логічних і технологічних ситу­ацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, ма­теріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш технологіч­ний, економічний спосіб виго­товлення об'єкта проектування, який гармоніював би з вимогами дизайну.

Крім того, під час роботи над проектом у школярів розви­вається пізнавальна й трудова активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно розвива­ються комунікативні здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в колек­тиві, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків.

Нові навчальні плани і про­грами з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позак- ласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.

У сучасному розумінні метод проектів розглядається як спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів з метою розв'язання проблем, пов'язаних з проектуванням, створенням і виготовленням реального об'єк­та (продукту праці).

Тому під проектно-технологічною діяльністю ми розуміємо обґрунтовану і сплановану діяль­ність, яка передбачає розроб­лення конструкції, технології, ви­готовлення і реалізацію об'єкта проектування і спрямована на формування в учнів певної сис­теми творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь.

Дуже важливим є питання про структуру проектно-технологіч­ної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша, має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи ви­конання проектно-технологічної діяльності.

Метою проектно-техноло­гічної діяльності школярів є створення ними навчального творчого проекту (продукт чи послуга), що має суб'єктивну чи об'єктивну новизну і особистісну чи соціальну значимість. У про­цесі виконання проекту творча активна діяльність школярів ви­магає від них використання на­бутих знань, умінь і навичок, цим самим підвищуючи їхній творчий потенціал.

У ролі мотивів проектно-технологічної діяльності виступа­ють соціальні й особистісні пот­реби в матеріальних і духовних цінностях. Розрізняють такі мо­тиви проектно-технологічної діяльності: пізнавальні (задово­лення потреби в знаннях, умін­нях, навичках), матеріальні (за­доволення потреби в продуктах харчування, одягу, предметах побуту тощо), соціально-про- фесійні (задоволення потреби в соціально-професійному само­визначенні), художньо-естетичні (задоволення потреби в красі), духовні (задоволення потреби в самопізнанні, самореалізації і са­мовдосконаленні).

Змістом проектно-техноло­гічної діяльності є проведення дослідницьких підготовчих опе­рацій, конструювання майбут­нього виробу, практичне виго­товлення виробу, оцінка і захист об'єкта діяльності.

Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:

•дослідницькі, в основі яких лежить дослідження певних со­ціально-економічних явищ та процесів;

• творчі, результатом котрих є спільне створення художніх творів, видовищних заходів тощо;

•   ігрові (імітаційні), у яких учасники проекту виконують визначені ролі;

•         інформаційні, що полягають у зборі та аналізі інформації про певний об'єкт;

•  практичні, орієнтовані на безпосереднє впровадження в практику.

Засобами здійснення проектно-технологічної діяльності є ви­користання різних інструментів, пристосувань, машин, механіз­мів, автоматичних пристроїв тощо.

Предметом діяльності на­зивається те, з чим людина має справу, на що вона спрямова­на. Це можуть бути речовини, матеріали, інформація, енергія, живі істоти.

Таким чином, проектно-тех­нологічна діяльність як важлива дидактична одиниця сприяє:

•формуванню навичок само­стійної орієнтації в науковій, навчально-методичній і довідковій літературі;

•формуванню творчого, сис­темного мислення, технологічної культури й етики;

•         розвитку уяви, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньо­му стане основою інноваційного мислення й діяльності;

•        психічному розвитку дітей;

•        успішній адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов життя;

•        реалізації особистісно орієн­тованої парадигми трудової під­готовки учнів;

•        забезпеченню цілісності пе­дагогічного процесу, здійсненню цілісного розвитку, єдності нав­чання і виховання учнів;

•    підготовці школярів до адекватного професійного само­визначення;

•    формуванню потреби в знаннях, мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

Цінність проекгування поля­гає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і система­тичної роботи, виховує праг­нення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосуван­ня; розвиває морально-трудові якості, загальноціннісні мотиви вибору професії і працелюб­ність.

5.     Провідна педагогічна ідея.

     Навчальне проектування передбачає системне й послідовне моделювання тренувального розв’язання проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів розв’язання проектів й оформлення письмовим звітом його практичного результату, їх неодмінний публічний захист і аналіз підсумків впровадження становить основу проектно-технологічної діяльності.

     Проектно–технологічна діяльність розглядається як особистісно орієнтована педагогічна технологія, в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності  і самобутності кожного школяра, його творчого мислення, пізнавальної самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості на кінцевий результат, вміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, що дозволяє кожному учневі будувати власну освітню траєкторію.

     Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, з’ясовувати свої проблеми в знаннях, знаходити шляхи виправлення такого стану. У процесі  проектно-технологічної діяльності у школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується проектно-технологічна культура.

     Усе це дозволяє зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дає змогу здійснити перехід від « школи пам’яті» до « школи мислення». У першому випадку  опора робиться головним чином на процеси сприйняття, уваги, запам’ятовування, у другому – враховується роль мислення, основною працею учнів стає « мислення».

    

6.     Технологія діяльності.

     Зміст проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою й найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а саме:

-         організаційно-підготовчий етап  ( пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів ; засобами діяльності ( співпраці) є власний досвід, досвід учителя та однокласників, а також засоби масової інформації – журнали, книги, Інтернет тощо);

-         конструкторський етап  ( складання ескізних варіантів, розроблення конструкторської-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, обробка майбутнього виробу, економічне й екологічне обґрунтування, міні маркетингові дослідження, в яких визначають доцільність виготовлення проекту з погляду економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення; засобами діяльності є всі робочі інструменти і пристрої, якими користуються під час розроблення проекту);

-         технологічний етап ( виконання операцій передбачених технологічним процесом, самоконтроль діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці ;засобами є інструменти та обладнання, що заплановані та передбачені у змісті технологічного процесу);

-         заключний етап ( кінцевий контроль,  порівняння та випробування проекту,  виявлення недоліків та неполадок, самооцінка з проектованого виробу).