Проектна діяльність на уроках трудового навчання

1.     Назва інновації.

Проектна діяльність учнів на уроках трудового навчання.

2.     Хто впроваджує.

 Мороко Олександр Михайлович ,

вчитель трудового навчання Марчихинобудської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

3.     Актуальність.

Пріоритетним напрямом діяльності сучасної загальноосвітньої школи є впровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини. До таких технологій належить і метод творчих проектів. Проектна технологія – практичне спрямування особистісно орієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням його особистих інтересів. У свідомості учня суть проектної технології відображається так: « Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати».

4.     Теоретична база досвіду.

         Технологія проектування передбачає учнем або групою учнів якоїсь проблеми, що полягає, з одного боку в використанні різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого – в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості. Метод проектів – система навчання, за якою учні здобувають знання  в процесі планування  і виконання завдань, проектів, що поступово ускладнюються.

Метод проектів на уроках трудового навчання — комплек­сний процес, який формує в шко­лярів загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці, і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енер­гії, інформації, технологіями їх обробки.

Метою проектування є ство­рення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуаль­ний досвід проектної діяльності.

Учні особисто мають вибрати для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б удосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей.

Особливу увагу слід приділя­ти тому, щоб в учнів не згасав ін­терес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Проект є складником про­ектування, що розглядається як створення проекту (прототипу, прообразу), передбачуваного або можливого об'єкта. Проек­тування — це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворювальної, про­фесійно-трудової, комунікатив­ної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Прове­дений аналіз дає змогу сформу­лювати думку про те, що проек­тування як творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й сус­пільну значимість.

Проектування в цілому як со­ціальна категорія, хоч і стоїть в одному ряду з такими поняття­ми, як прогнозування, плануван­ня, конструювання, створення програм (програмування), моде­лювання, на нашу думку, має свої суттєві відмінності, і є найбільш загальним, комплексним, інтег­ративним феноменом.

Проектна технологія дає змо­гу активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити щось нове, усвідоми­ти себе творцем, працюючи з «неслухняними інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» та ін. В учнів виробляється і за­кріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних, еко­логічних і технологічних ситу­ацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, ма­теріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш технологіч­ний, економічний спосіб виго­товлення об'єкта проектування, який гармоніював би з вимогами дизайну.

Крім того, під час роботи над проектом у школярів розви­вається пізнавальна й трудова активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно розвива­ються комунікативні здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в колек­тиві, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків.

Нові навчальні плани і про­грами з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позак- ласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.

У сучасному розумінні метод проектів розглядається як спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів з метою розв'язання проблем, пов'язаних з проектуванням, створенням і виготовленням реального об'єк­та (продукту праці).

Тому під проектно-технологічною діяльністю ми розуміємо обґрунтовану і сплановану діяль­ність, яка передбачає розроб­лення конструкції, технології, ви­готовлення і реалізацію об'єкта проектування і спрямована на формування в учнів певної сис­теми творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь.

Дуже важливим є питання про структуру проектно-технологіч­ної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша, має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи ви­конання проектно-технологічної діяльності.

Метою проектно-техноло­гічної діяльності школярів є створення ними навчального творчого проекту (продукт чи послуга), що має суб'єктивну чи об'єктивну новизну і особистісну чи соціальну значимість. У про­цесі виконання проекту творча активна діяльність школярів ви­магає від них використання на­бутих знань, умінь і навичок, цим самим підвищуючи їхній творчий потенціал.

У ролі мотивів проектно-технологічної діяльності виступа­ють соціальні й особистісні пот­реби в матеріальних і духовних цінностях. Розрізняють такі мо­тиви проектно-технологічної діяльності: пізнавальні (задово­лення потреби в знаннях, умін­нях, навичках), матеріальні (за­доволення потреби в продуктах харчування, одягу, предметах побуту тощо), соціально-про- фесійні (задоволення потреби в соціально-професійному само­визначенні), художньо-естетичні (задоволення потреби в красі), духовні (задоволення потреби в самопізнанні, самореалізації і са­мовдосконаленні).

Змістом проектно-техноло­гічної діяльності є проведення дослідницьких підготовчих опе­рацій, конструювання майбут­нього виробу, практичне виго­товлення виробу, оцінка і захист об'єкта діяльності.

Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:

•дослідницькі, в основі яких лежить дослідження певних со­ціально-економічних явищ та процесів;

• творчі, результатом котрих є спільне створення художніх творів, видовищних заходів тощо;

•   ігрові (імітаційні), у яких учасники проекту виконують визначені ролі;

•         інформаційні, що полягають у зборі та аналізі інформації про певний об'єкт;

•  практичні, орієнтовані на безпосереднє впровадження в практику.

Засобами здійснення проектно-технологічної діяльності є ви­користання різних інструментів, пристосувань, машин, механіз­мів, автоматичних пристроїв тощо.

Предметом діяльності на­зивається те, з чим людина має справу, на що вона спрямова­на. Це можуть бути речовини, матеріали, інформація, енергія, живі істоти.

Таким чином, проектно-тех­нологічна діяльність як важлива дидактична одиниця сприяє:

•формуванню навичок само­стійної орієнтації в науковій, навчально-методичній і довідковій літературі;

•формуванню творчого, сис­темного мислення, технологічної культури й етики;

•         розвитку уяви, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньо­му стане основою інноваційного мислення й діяльності;

•        психічному розвитку дітей;

•        успішній адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов життя;

•        реалізації особистісно орієн­тованої парадигми трудової під­готовки учнів;

•        забезпеченню цілісності пе­дагогічного процесу, здійсненню цілісного розвитку, єдності нав­чання і виховання учнів;

•    підготовці школярів до адекватного професійного само­визначення;

•    формуванню потреби в знаннях, мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

Цінність проекгування поля­гає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і система­тичної роботи, виховує праг­нення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосуван­ня; розвиває морально-трудові якості, загальноціннісні мотиви вибору професії і працелюб­ність.

5.     Провідна педагогічна ідея.

     Навчальне проектування передбачає системне й послідовне моделювання тренувального розв’язання проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів розв’язання проектів й оформлення письмовим звітом його практичного результату, їх неодмінний публічний захист і аналіз підсумків впровадження становить основу проектно-технологічної діяльності.

     Проектно–технологічна діяльність розглядається як особистісно орієнтована педагогічна технологія, в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності  і самобутності кожного школяра, його творчого мислення, пізнавальної самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості на кінцевий результат, вміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, що дозволяє кожному учневі будувати власну освітню траєкторію.

     Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, з’ясовувати свої проблеми в знаннях, знаходити шляхи виправлення такого стану. У процесі  проектно-технологічної діяльності у школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується проектно-технологічна культура.

     Усе це дозволяє зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дає змогу здійснити перехід від « школи пам’яті» до « школи мислення». У першому випадку  опора робиться головним чином на процеси сприйняття, уваги, запам’ятовування, у другому – враховується роль мислення, основною працею учнів стає « мислення».

    

6.     Технологія діяльності.

     Зміст проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою й найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а саме:

-         організаційно-підготовчий етап  ( пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів ; засобами діяльності ( співпраці) є власний досвід, досвід учителя та однокласників, а також засоби масової інформації – журнали, книги, Інтернет тощо);

-         конструкторський етап  ( складання ескізних варіантів, розроблення конструкторської-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, обробка майбутнього виробу, економічне й екологічне обґрунтування, міні маркетингові дослідження, в яких визначають доцільність виготовлення проекту з погляду економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення; засобами діяльності є всі робочі інструменти і пристрої, якими користуються під час розроблення проекту);

-         технологічний етап ( виконання операцій передбачених технологічним процесом, самоконтроль діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці ;засобами є інструменти та обладнання, що заплановані та передбачені у змісті технологічного процесу);

-         заключний етап ( кінцевий контроль,  порівняння та випробування проекту,  виявлення недоліків та неполадок, самооцінка з проектованого виробу).

Виховний захід з трудового навчання "Народні ремесла України"

Тема. Народні ремесла України.

Мета: поглибити знання учнів про народні ремесла України;  сприяти розвитку колористичної, зорової і візуальної культури, необхідної для подальшого вивчення народних ремесел України в навчальній та позакласній діяльності; виховувати в учнів стійкий інтерес та любов до народних ремесел.

Обладнання: комп’ютер, зразки  та шаблони виробів, інструмент для різьблення, заготовки з деревини, газетна лоза, ножиці, клей, креслярський інструмент.

Хід виховного заходу

Ведучий.  Добрий день, всім присутнім у залі! Хтось із відомих людей сказав, що коли у календарі нічого немає, а душа прагне свята, то потрібно його придумати і відзначити! Необхідним  компонентом свята є подарунки. А щоб їх створити  потрібно застосувати знання та вміння про народні ремесла.  Наприкінці 19 ст. в українському селі займалися щонайменше 30-ма видами народних ремесел. Про основні з них ви зараз дізнаєтеся.

Перегляд відеоролика

Ведучий.  Сьогодні змагаються дві команди. Ми  побачимо яка з команд  найактивніша, найкмітливіша, найрозумніша. Оцінювати брейн-ринг буде наше почесне журі у складі _______________________________________

Представлення команд.

 1 конкурс « Розминка».  Кожна правильна відповідь – 1 бал.(+2 б хто більше).

1.     Назвіть види конструкційних матеріалів.

2.     Різальний інструмент, який використовують для обробки виробів з деревини.

3.     Перерахуйте матеріали для оздоблення виробів.

4.     Наведіть приклади виробів, оздоблених різьбленням.

5.     Наведіть приклади плетених виробів із лози.

2 конкурс « Художнє конструювання».  Максимальна кількість балів – 5 балів.

На шаблон декоративної дощечки команди повинні наклеїти центральний малюнок та смужковий орнамент із запропонованих елементів геометричного різьблення та трубочки для плетіння з газетної лози.

Конкурс з глядачами (чорна скринька)

3 конкурс «  Таємна скринька».   Правильна відповідь – 3 бали.

 1.Народне мистецтво, яке розвинулось з ремесел як допоміжне. Пізніше виділилось в окреме ремесло. Майстри застосовували методи нанесення художніх візерунків на вироби, які, крім утилітарного призначення, мали й естетичні функції.(різьблення).

2. Унікальне українське мистецтво, пов’язане водночас і з віруванням, і з міфологією, і з обрядами.  Ще не так давно вироби виготовлялися спеціально на продаж, адже умінням  володіли далеко не всі. Символіка оздоблення надзвичайно глибока й водночас проста.

Це неповторне багатство.

        Його треба берегти, як безцінний скарб!

                        Нам слід пишатися ним перед усім світом.

                                                              О.Довженко.  (писанкарство)

3. Унікальне явище традиційної народної культури українців. Вона є водночас об’єктом творчості, реліктом автентичної культури, художнім витвором, національним сувеніром, предметом народної гри, засобом виховання та розвитку дитини. (народна іграшка)

4. Захоплююче і цікаве заняття. Справжні майстри завжди прагнуть зробити що-небудь незвичайне і цікаве. Вам не доведеться їхати в спеціальний магазин і витрачати кошти. Сама природа дарує вам можливість створювати прекрасні речі з «підніжного» матеріалу.(лозоплетіння)

                         

4 конкурс «  Ти мені – я тобі».  Учні за допомогою скриньки задають питання команді-суперниці. Правильна відповідь – 1 бал.

Різьблення

1.     Назвіть елементи геометричного орнаменту.

2.     Які є види різьби по дереву?

3.     Які народні промисли найбільш розвинені на Сумщині?

4.     В якому і до якого  віку можна займатися різьбленням?

Лозоплетіння.

1. Які є види оздоблення плетених виробів?

2. Назвіть підручний матеріал, який використовують для виготовлення лози.

3. Назвіть історичну назву регіону, в якому ми проживаємо.

4. В який час треба заготовляти лозу для плетіння?

5 конкурс «  Умілі руки».   Із запропонованих заготовок деревини та газетної лози виготовити та оздобити вироби. Максимальна кількість балів – 10 балів.

Конкурс з глядачами.

6 конкурс «  Знавець народних ремесел України».  Учні презентують народні ремесла ( різьблення, лозоплетіння). Максимальна кількість                            балів – 5 балів.

Підведення підсумків. .Слово журі. Визначення переможців.

Мотивація навчальної діяльності на уроках трудового навчання

Урок з трудового навчання 5 клас

Тема. Випилювання по зовнішньому та внутрішньому  контуру виробів з  

          фанери.

Мета: закріпити знання про технологію пиляння фанери, виробити навички 

          пиляння фанери лобзиком, розвивати навички самоконтролю під час 

          роботи, розвивати культуру праці.

Ключові поняття: лобзик, пилка, підставка, струбцина, шаблон.

Об’єкти практичної діяльності учнів: деталі виробів проектної діяльності  

          учнів.

Обладнання: лобзик, струбцина, підставка, шило, пасатижі, шаблон, заготовки

          з фанери, запасні лобзикові пилки.

Міжпредметні зв’язки: математика.

Тип уроку: закріплення знань та навичок учнів

Очікувані результати: уміння визначати частини лобзика, визначати етапи та

          правила пиляння лобзиком, дотримуватись правил ТБ у процесі праці.

Орієнтовний план проведення уроку

       I.            Організаційний етап.

    II.            Мотивація навчальної діяльності учнів.

 III.            Актуалізація та закріплення знань учнів.

1.     Розгадування кросворда.

2.     Робота по картках.

3.     Відповіді на запропоновані запитання.

4.     Визначення інструментів та обладнання необхідних для різання фанери

IV.            Вступний інструктаж.

   V.            Практична робота ( Випилювання лобзиком криволінійних контурів деталей).

VI.            Підведення підсумків, оцінювання результатів роботи.

VII.            Рефлексія.

VIII.            Домашнє завдання.

                                                      Хід уроку

      I.            Організаційний момент.

   II.            Мотивація навчальної діяльності.

-         Для виготовлення багатьох речей в побуті використовується операція випилювання.

ІІІ. Актуалізація та закріплення знань.

1.     Розгадування кросворду.

		С	4.
1		Т		5.
Ш	2	Р		К	6.
И		У		Л
Л	О	Б	З	И	К
О	Л	Ц	У	Н	А
	І	И	Б		Р
	В	Н	Ц		Т
	Е	А	І		О
	Ц				н
	Ь

1.     Назва інструменту для отримання отвору в фанері.

2.     Розмічальний інструмент.

3.     Пристосування для закріплення під час пиляння.

4.     Загострені частини пилочки різального  інструмента.

5.     Форма зубців пилочки.

6.     Матеріал для виготовлення шаблонів, макетів виробів.

2.      Робота по картках

-         Визначити частини лобзика.

3.     Відповіді на запропоновані запитання.

Діти вибирають запитання на запропонованих вчителем картках:

Ø  Як правильно вставити пилочку в рамку лобзика?

Ø Який інструмент використовують для простішого розмічання та розмічання великої кількості однакових деталей.

Ø Назвіть правила пиляння лобзиком.

Ø Яка послідовність виготовлення виробів, що мають зовнішні та внутрішні контури.

Ø Визначте обладнання розташованого на столі для пиляння фанери.

ІV. Вступний інструктаж

V. Практична робота.

1. Правила ТБ під час роботи.

2. Послідовність роботи:

a)     розмічання за шаблонами;

b)    випилювання внутрішнього контуру;

c)     випилювання на зовнішньому контуру.

VІ. Підведення підсумків, оцінювання результатів.

     Оцінка виробів учнів, недоліки в роботі.

VІІ. Рефлексія:

-         Що найбільш сподобалось на уроці?

-         Чого нового навчилися?

-         Які вправи під час уроку запам’яталися?

-         Побажання на майбутнє.

VІІІ. Домашнє завдання.

     Повторити правила і послідовність випилювання по зовнішньому та

     внутрішньому контуру.