1. Назва
інновації.
Проектна діяльність
учнів на уроках
трудового навчання.
2. Хто
впроваджує.
Мороко Олександр Михайлович ,
вчитель трудового навчання Марчихинобудської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
3. Актуальність.
Пріоритетним напрямом діяльності сучасної
загальноосвітньої школи є впровадження в навчально-виховний процес особистісно
орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне
вивчення особистості дитини. До таких технологій належить і метод творчих
проектів. Проектна технологія – практичне спрямування особистісно орієнтованого
трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на
основі його вільного вибору та з урахуванням його особистих інтересів. У
свідомості учня суть проектної технології відображається так: « Я знаю, для
чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати».
4. Теоретична
база досвіду.
Технологія
проектування передбачає учнем або групою учнів якоїсь проблеми, що полягає, з
одного боку в використанні різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого
– в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.
Метод проектів – система навчання, за якою учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, проектів, що поступово
ускладнюються.
Метод проектів на уроках трудового
навчання — комплексний процес, який формує в школярів загальнонавчальні
вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці, і спрямований на
оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації,
технологіями їх обробки.
Метою проектування є створення педагогом
таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний
досвід проектної діяльності.
Учні особисто мають вибрати для себе
об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б
удосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби
людей.
Особливу увагу слід приділяти тому, щоб в
учнів не згасав інтерес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої
наміри, особливо в праці, до кінця.
Проект є складником проектування, що
розглядається як створення проекту (прототипу, прообразу), передбачуваного або
можливого об'єкта.
Проектування — це вид діяльності, що синтезує в собі елементи
ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворювальної, професійно-трудової,
комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений
аналіз дає змогу сформулювати думку про те, що проектування як творча,
інноваційна діяльність завжди націлене на створення виробів і послуг, що мають
об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість.
Проектування в цілому як соціальна
категорія, хоч і стоїть в одному ряду з такими поняттями, як прогнозування,
планування, конструювання, створення програм (програмування), моделювання, на
нашу думку, має свої суттєві відмінності, і є найбільш загальним, комплексним,
інтегративним феноменом.
Проектна технологія дає змогу активно
розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому
створити щось нове, усвідомити себе творцем, працюючи з «неслухняними
інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» та ін. В
учнів виробляється і закріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних,
екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з
реальних потреб, матеріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш
технологічний, економічний спосіб виготовлення об'єкта проектування, який
гармоніював би з вимогами дизайну.
Крім того, під час роботи над проектом у
школярів розвивається пізнавальна й трудова активність, формуються вміння
самостійно використовувати свої знання, плідно розвиваються комунікативні
здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в колективі,
створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків.
Нові навчальні плани і програми з
трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної
технології на уроках та в позак- ласній роботі з метою розвитку в дітей творчої
активності.
У сучасному розумінні метод проектів
розглядається як спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів з
метою розв'язання проблем, пов'язаних з проектуванням, створенням і
виготовленням реального об'єкта (продукту праці).
Тому під
проектно-технологічною діяльністю ми розуміємо обґрунтовану і сплановану діяльність,
яка передбачає розроблення конструкції, технології, виготовлення і реалізацію
об'єкта проектування і спрямована на формування в учнів певної системи
творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь.
Дуже важливим є питання про структуру
проектно-технологічної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша, має
визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні
і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи виконання
проектно-технологічної діяльності.
Метою проектно-технологічної
діяльності школярів є створення ними навчального
творчого проекту (продукт чи послуга), що має суб'єктивну чи об'єктивну новизну
і особистісну чи соціальну значимість. У процесі виконання проекту творча
активна діяльність школярів вимагає від них використання набутих знань, умінь
і навичок, цим самим підвищуючи їхній творчий потенціал.
У ролі мотивів проектно-технологічної
діяльності виступають соціальні й особистісні потреби в матеріальних і
духовних цінностях. Розрізняють такі
мотиви проектно-технологічної діяльності: пізнавальні (задоволення
потреби в знаннях, уміннях, навичках), матеріальні (задоволення потреби в
продуктах харчування, одягу, предметах побуту тощо), соціально-про- фесійні
(задоволення потреби в соціально-професійному самовизначенні),
художньо-естетичні (задоволення потреби в красі), духовні (задоволення потреби
в самопізнанні, самореалізації і самовдосконаленні).
Змістом
проектно-технологічної діяльності є проведення дослідницьких підготовчих операцій,
конструювання майбутнього виробу, практичне виготовлення виробу, оцінка і
захист об'єкта діяльності.
Сучасна педагогіка
розрізняє такі типи проектів:
•дослідницькі, в основі яких лежить дослідження певних
соціально-економічних явищ та процесів;
•
творчі,
результатом котрих є спільне створення художніх творів, видовищних заходів
тощо;
•
ігрові
(імітаційні), у яких учасники проекту виконують визначені ролі;
•
інформаційні, що
полягають у зборі та аналізі інформації про певний об'єкт;
•
практичні,
орієнтовані на безпосереднє впровадження в практику.
Засобами
здійснення проектно-технологічної діяльності є використання різних
інструментів, пристосувань, машин, механізмів, автоматичних пристроїв тощо.
Предметом
діяльності називається те, з чим людина має справу, на що вона спрямована. Це
можуть бути речовини, матеріали, інформація, енергія, живі істоти.
Таким чином,
проектно-технологічна діяльність як важлива дидактична одиниця сприяє:
•формуванню навичок самостійної орієнтації в науковій,
навчально-методичній і довідковій літературі;
•формуванню творчого, системного мислення,
технологічної культури й етики;
•
розвитку уяви, що
є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх
аналізу і синтезу, що в майбутньому стане основою інноваційного мислення й
діяльності;
•
психічному
розвитку дітей;
•
успішній адаптації
молоді до сучасних соціально-економічних умов життя;
•
реалізації
особистісно орієнтованої парадигми трудової підготовки учнів;
•
забезпеченню
цілісності педагогічного процесу, здійсненню цілісного розвитку, єдності навчання
і виховання учнів;
•
підготовці
школярів до адекватного професійного самовизначення;
•
формуванню потреби
в знаннях, мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.
Цінність
проекгування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до
самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення
до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення
про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості,
загальноціннісні мотиви вибору професії і працелюбність.
5. Провідна
педагогічна ідея.
Навчальне
проектування передбачає системне й послідовне моделювання тренувального
розв’язання проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього
процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних
шляхів розв’язання проектів й оформлення письмовим звітом його практичного
результату, їх неодмінний публічний захист і аналіз підсумків впровадження
становить основу проектно-технологічної діяльності.
Проектно–технологічна
діяльність розглядається як особистісно орієнтована педагогічна технологія, в
основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності і самобутності кожного школяра, його творчого
мислення, пізнавальної самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості
на кінцевий результат, вміння самостійно конструювати свої знання й
орієнтуватися в інформаційному просторі, що дозволяє кожному учневі будувати
власну освітню траєкторію.
Виконуючи
творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати
рішення, з’ясовувати свої проблеми в знаннях, знаходити шляхи виправлення
такого стану. У процесі проектно-технологічної
діяльності у школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується
проектно-технологічна культура.
Усе це дозволяє
зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дає змогу
здійснити перехід від « школи пам’яті» до « школи мислення». У першому
випадку опора робиться головним чином на
процеси сприйняття, уваги, запам’ятовування, у другому – враховується роль
мислення, основною працею учнів стає « мислення».
6. Технологія
діяльності.
Зміст
проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою й
найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а
саме:
-
організаційно-підготовчий
етап ( пошук проблеми, усвідомлення
проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів,
обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх
результатів ; засобами діяльності ( співпраці) є власний досвід, досвід учителя
та однокласників, а також засоби масової інформації – журнали, книги, Інтернет
тощо);
-
конструкторський
етап ( складання ескізних варіантів,
розроблення конструкторської-технологічної документації, добір матеріалів,
вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх
з’єднання, обробка майбутнього виробу, економічне й екологічне обґрунтування,
міні маркетингові дослідження, в яких визначають доцільність виготовлення
проекту з погляду економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення;
засобами діяльності є всі робочі інструменти і пристрої, якими користуються під
час розроблення проекту);
-
технологічний
етап ( виконання операцій передбачених технологічним процесом, самоконтроль
діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці
;засобами є інструменти та обладнання, що заплановані та передбачені у змісті
технологічного процесу);
-
заключний
етап ( кінцевий контроль, порівняння та
випробування проекту, виявлення
недоліків та неполадок, самооцінка з проектованого виробу).
Немає коментарів:
Дописати коментар